без перешкод

1) without; out of; no

2) ( крім) to; minus, less

перешкода, завада, притичина, перепона, перепина, припина, запина, перепин (-ну), перетика; срв. Препона, Помеха, Задержка. [На той бік Микола перейшов без усяких перешкод (М. Лев.). Там вільно й без усякої завади можна вчити по школах нашою мовою (Єфр.). О вітре мій! тобі нема припини (Грінч.)]. Без -твий - без перешкод. Непреодолимые -твия - непереможні перешкоди. Скачка с -твиями - гонитва з перепонами. Нет -твий к тому, чтобы - немає перешкод на те(є), щоб. Быть, служить или являться -твием кому, к чему - бути (стояти) на перешкоді (на заваді) кому, до чого. Чинить или ставить -твия кому - чинити, ставити перешкоди (перетики) кому. Служащий -твием - перешкідний, перешкодний, перепинний.

* * *

тж. преп`ятство

1. adj

1) вільний, незалежний

2) що перебуває на волі, звільнений

3) добровільний, невимушений

4) незайнятий, вільний

5) відкритий, без перешкод

6) доступний

7) необмежений (правилами)

8) безплатний, безкоштовний (тж free of charge); дармовий

9) неоплачуваний; вільний від видатків; ком., тж франко

10) неприкріплений, незакріплений

11) хім. незв'язаний

12) щедрий, багатий, значний

13) легкий, граціозний

14) лінгв. нефіксований

15) нейтральний

16) тех. холостий

17) мор. сприятливий, попутний (про вітер)

18) спорт. вільний, без снарядів

2. adv

1) безплатно, безкоштовно

2) вільно

3) мор. з попутним вітром

3. v

1) визволяти

2) звільняти, випускати на свободу (волю); робити вільним (від — from, of)

* * *

1) вільний, незалежний

2) який знаходиться на волі, вільний

3) добровільний, вільний, без примусу

4) незайнятий, вільний

5) відкритий, без перешкод, вільний; відкритий, доступний; безперешкодний; eк. вільний, безмитний

6) необмежений, не обмежений правилами

7) безплатний, даровий

8) (of, from) позбавлений ( чого-небудь); вільний ( від чого-небудь)

9) неприкріплений, незакріплений, вільний; xiм. незв'язаний

10) щедрий

11) невимушений, легкий, граціозний

12) розпущений; вільний

13) лiнгв. нефіксований

14) cпeц. вільний; нейтральний

15) cпopт. вільний ( про вправи)

16) мop. попутний, сприятливий ( про вітер)

1) безплатно, безкоштовно

2) = freely

3) мop. з попутним вітром, без лавірування

1) звільняти (від утисків, обвинувачення); випускати на волю

2) (from, of) звільняти, робити вільним ( від чого-небудь)

1) гладко, без перешкод; успішно, вдало

2) чудово

* * *

1) вільний, незалежний

2) який знаходиться на волі, вільний

3) добровільний, вільний, без примусу

4) незайнятий, вільний

5) відкритий, без перешкод, вільний; відкритий, доступний; безперешкодний; eк. вільний, безмитний

6) необмежений, не обмежений правилами

7) безплатний, даровий

8) (of, from) позбавлений ( чого-небудь); вільний ( від чого-небудь)

9) неприкріплений, незакріплений, вільний; xiм. незв'язаний

10) щедрий

11) невимушений, легкий, граціозний

12) розпущений; вільний

13) лiнгв. нефіксований

14) cпeц. вільний; нейтральний

15) cпopт. вільний ( про вправи)

16) мop. попутний, сприятливий ( про вітер)

1) безплатно, безкоштовно

2) = freely

3) мop. з попутним вітром, без лавірування

1) звільняти (від утисків, обвинувачення); випускати на волю

2) (from, of) звільняти, робити вільним ( від чого-небудь)

1) (без перешкод, обмежень) freely

2) (легко, без зусиль) easily; fluently

3) ( про одяг) loose, loosely

4) предик. безос.

5) військ. at ease

1. вільний, незалежний

2. вільний, без перешкод

3. що не обкладається податками

- free city вільне місто

- free country вільна країна

- free cultural exchange вільний культурний обмін

- free education безкоштовна освіта

- free election вільні вибори

- free enterprise вільне підприємництво

- free franchise вільні вибори

- free labour працівники, які не є членами профспілок

- free speech свобода слова

- free town вільне місто

- free vote парл. "вільне голосування" (в парламенті); голосування за власними переконаннями, незалежно від партійної приналежності

- free zone вільна економічна зона

- nuclear free zone без'ядерна зона

- free of charge безкоштовний

- free circulation of diplomatic bags вільне перевезення дипломатичних валіз

- free exchange of ideas вільний обмін думками

- free flow of information вільний потік інформації

- land of the free країна вільних людей

- to set free звільнити

- Free Church церква, відокремлена від держави, нонконформістська церква

- freely sell one's labor

1) неприсилуваний, добровільний

2) невимушений, природний, вільний

3) необмежений, без перешкод; безперешкодний

* * *

1) незмушений; добровільний

2) невинуджений, природний; вільний

3) необмежений, безперешкодний

1) вільний; безперешкодний; без перешкод

2) не обтяжений (боргами)

3) незаставлений (про майно)

* * *

1) вільний, безперешкодний

2) не обтяжений ( боргами)

3) незакладений ( про майно)

n перешкода

- without hindrance без перешкод

adj необмежений, без перешкод; безперешкодний

- unconstrained freedom необмежена свобода

ПРИВАТНІСТЬ ( від лат. privatus - той, що знаходиться у приватній власності, особистий, а також приватна особа - тобто така, що не займає державної посади) - один із доконечних принципів і критеріїв свободи; прояв індивідуалізації як вектора і закономірності соціально-культурного і цивілізаційного розвитку. П. в усіх сферах життя є підставою, формою і наслідком здобуття окремою людиною реальних можливостей існувати автономно, мати та оберігати свій суверенітет у царині прийняття рішень, формування і реалізації "Я-концепції" і власного життєвого проекту. Визнання П. ґрунтується на припущенні, що можуть (повинні) існувати інтереси, властиві окремому індивідові, які збігаються з інтересами інших індивідів (або спільнот). Наявність такого приватного інтересу спонукає людину до виокремлення із загалу, самореалізації і самоствердження. П. передбачає свідоме протистояння будьяким намаганням втрутитися ззовні і звузити (або звести нанівець) сферу індивідуальної свободи, позбавити особистість самої можливості вибору. Передумовою та осердям П. як важливої чесноти громадянського суспільства є особистісна гідність, визнання і повага особистістю гідності в собі та в інших. Значущість П. полягає в тому, що її наявність створює можливість для максимального розширення індивідуального простору свободи, вибору тих чи інших параметрів особистісної ідентичності поза будь-яким тиском. Потяг до П. (так само, як і потяг до спілкування, визнання іншими) вкорінений у самій "природі" людини, у її намаганні виокремитися з юрби, усамітнитися, залишитися осторонь зі своїми турботами і пристрастями. П. утворює потенційну можливість, що її завжди можна без перешкод використати (на відміну від самотності й покинутості). П. може тлумачитись як елемент і докорінна вимога індивідуалізму (в цьому розумінні П. протистоїть загальності і колективізму), але може набувати і самодостатності, виступаючи характеристикою будь-якого типу соціальності (той чи той рівень П. властивий абсолютній більшості відомих культур, через що його не можна тлумачити як надбання винятково західної культури). Первинні кроки до П. було зроблено вже за доби виникнення перших цивілізацій, коли з'явилася можливість відокремленого від інших існування у просторі (простір власної домівки), втаємничення тілесного (зокрема сексуального) життя, кристалізації феномена сорому тощо. П. поступово стверджує себе у тенденціях секуляризації свідомості і правового затвердження віротерпимості, прав і свобод людини. Серед важливих чинників, які сприяли становленню П. та її доктринальному оформленню, було виникнення ін-ту приватної власності та її правове закріплення, формування приватного права, поява і поширення статусу правосуб'єктності, обґрунтування демократичних концепцій громадянськості і ліберальних ідеологем свободи та ін В. ідповідно, намагання поставити суспільство під тотальний контроль (напр., задля реалізації якихось всеохоплюючих соціальних експериментів) завжди передбачали наступ на П., її обмеження, а то й зведення нанівець як джерела непередбачуваності і прояву свободи. Наявність П. дозволяє зберігати плідну множинність способів і стилів існування, протистоїть намаганням уніфікувати соціальне життя, позбавити його необхідної невичерпності і варіабельності (в т.ч. у формі мутацій і девіацій, маргінальних субкультур і ексцентричного "непотребу"). Негативний вимір П. проявляється у самоусуненні людини від участі у громадянських справах, втраті інтересу до громадянського життя (абсентизм), байдужому та споживацькому існуванні осторонь суспільства. Абсолютизована П. призводить до корупції, ерозії чеснот громадянськості і демократії, до егоїстичного аутизму (коли людина зосереджується на власній домівці, "здоровому способі життя", уникаючи будь-яких перевантажень і ризиків, що супроводжують активне громадянське життя). Експансія бюрократії в усі сфери життя, практика використання сучасних засобів стеження за поведінкою людини (у супермаркетах, готелях, офісах тощо) несуть загрозу виникнення нових форм тоталітаризму, що спонукає до свідомого й послідовного обстоювання цінності П.